розміряти — дієслово доконаного виду розміряти дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розміряний — 1 дієприкметник від: розміряти розміряний 2 прикметник розмірений … Орфографічний словник української мови
розміряний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розміряти. || розмі/ряно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., рідко. Те саме, що розмірений 1) … Український тлумачний словник
розмірятися — я/ється і рідко розмі/рюватися, юється, недок. Пас. до розміряти, розмірювати … Український тлумачний словник
розмірити — див. розміряти … Український тлумачний словник
розмірювати — див. розміряти … Український тлумачний словник
міряти — (визначати, установлювати величину, розмір когось / чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), вимірювати, виміряти, виміряти, вимірити, заміряти, замірювати, заміряти, зміряти, змірювати, зміряти; обмірювати, обміряти, обміряти, промірювати,… … Словник синонімів української мови
міряти — яю, яєш, недок., перех. і без додатка. 1) Визначати величину кого , чого небудь якоюсь мірою. 2) перен. Встановлювати, визначати величину, розміри чого небудь певним мірилом. Міряти по собі. Міряти поглядом. 3) перен. Ходити, рухатися в якому… … Український тлумачний словник
зміряти — I зм іряти див. зміряти. II змір яти я/ю, я/єш і рідше змі/рювати, юю, юєш, недок., змі/ряти, яю, яєш і змі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Визначати прийнятими одиницями виміру величину, силу, зріст і т. ін. кого , чого небудь. || Прикидати в… … Український тлумачний словник
поміряти — яю, яєш і розм., рідко помі/рити, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1) Визначити якою небудь мірою величину чогось; зміряти. 2) Узувшись чи одягнувшись у що небудь, визначити відповідність розміру, придатність для носіння одягу чи взуття;… … Український тлумачний словник
